» XML

калужский кирпич, блоки хебель

XML (Extensible Markup Language[1]) - це мова розмітки, що описує цілий клас об’єктів даних, називаних XML-документами. Ця мова використається як засіб для опису граматики інших мов і контролю за правильністю складання документів. Т.е. сам по собі XML не містить ніяких тэгов, призначених для розмітки, він просто визначає порядок їхнього створення. Таким чином, якщо, наприклад, ми вважаємо, що для позначення елемента rose у документі необхідно використати тэг <flower>, те XML дозволяє вільно використати обумовлений нами тэг, і ми можемо включати в документ фрагменти, подібні наступний:

<flower>rose</flower>

Набір тэгов може бути легко розширений. Якщо, припустимо, ми хочемо також указати, що опис квітки повинне за змістом іти усередині опису оранжереї, у якій він цвіте, то просто задаємо нові тэги й вибираємо порядок їхнього проходження:

<conservatory>

<flower>rose</flower>

</conservatory>

Якщо ми хочемо посадити туди ще кілька квіточок, то повинні внести наступні зміни:

<conservatory>

<flower>rose</flower>

<flower>tulip</flower>

<flower>cactus</flower>

</conservatory>

Як видно, сам процес створення XML-документа дуже простий і жадає від нас лише базових знань HTML і розуміння тих завдань, які ми хочемо виконати, використовуючи XML як мова розмітки. Таким чином, у розроблювачів з’являється унікальна можливість визначати власні команди, що дозволяють їм найбільше ефективно визначати дані, що втримуються в документі. Автор документа створює його структуру, будує необхідні зв’язки між елементами, використовуючи ті команди, які задовольняють його вимогам, і домагається такого типу розмітки, яких необхідно йому для виконання операцій перегляду, пошуку, аналізу документа.

Ще одним з очевидних достоїнств XML є можливість використання його як універсальна мова запитів до сховищ інформації. Сьогодні в глибинах W3C перебуває на розгляді робочий варіант стандарту XML-QL(або XQL), що, можливо, у майбутньому складе серйозну конкуренцію SQL. Крім того, XML-документи можуть виступати як унікальний спосіб зберігання даних, що містить у собі одночасно засобу для розбору інформації й подання її на стороні клієнта. У цій області одним з перспективних напрямків є інтеграція Java- і XML-технологій, що дозволяє використати міць обох технологій при побудові машинно-незалежних додатків, що використають, крім того, універсальний формат даних при обміні інформацією.

XML дозволяє також здійснювати контроль за коректністю даних, що зберігаються в документах, робити перевірки ієрархічних співвідношень усередині документа й установлювати єдиний стандарт на структуру документів, умістом яких можуть бути всілякі дані. Це означає, що його можна використати при побудові складних інформаційних систем, у яких дуже важливим є питання обміну інформацією між різними додатками, що працюють в одній системі. Створюючи структуру механізму обміну інформації на самому початку роботи над проектом, менеджер може позбавити себе в майбутньому від багатьох проблем, пов’язаних з несумісністю використовуваних різними компонентами системи форматів даних.

Також одним з достоїнств XML є те, що програми-оброблювачі XML-документів нескладні, і вже сьогодні вільно поширюються всілякі програмні продукти, призначені для роботи з XML-документами. XML підтримується сьогодні у всіх броузерах сімейства Microsoft Internet Explorer, починаючи з версії 4.0. Було заявлено про його підтримку в наступних версіях Netscape Communicator, СУБД Oracle, DB-2, у додатках MS-Office. Все це дає підстави припускати, що, швидше за все, у найближчому майбутньому XML стане основною мовою обміну інформації для інформаційних систем, замінивши собою, тим самим, HTML. На основі XML уже сьогодні створені такі відомі спеціалізовані мови розмітки, як SMIL, CDF, MathML, XSL, і список робочих проектів нових мов, що перебувають на розгляді W3C, постійно поповнюється.


Подразделы этой страницы: